Поліетиленові труби (ПЕ) – застосовуються при будівництві, прокладанні і ремонті
зовнішніх трубопроводів для господарського питного водопостачання і водовідведення.
Труби випускаються з поліетилену класів ПЕ 80, ПЕ 100, номінальними діаметрами є від
20 до 630 мм на основні робочі тиски: 6; 8; 10; 12,5; 16; 20 Бар. Колір труб – чорний з
синіми маркувальними смугами. Труби,діаметром від 20 – 110 мм, випускаються в бухтах
(котушках) довжиною 50 м,100 м, 200 м; труби діаметром від 160 – 630 мм, випускаються
в прямих відрізках, ріжуться завдовжки від 6 до 12 м (або на будь-який інший метраж за
узгодженням із замовником).
Використовуються:
* для розподілу питної і промислової води;
* для каналізації;
* для виготовлення зрошувальних мереж;
* для транспортування рідин у промислових процесах;
* для використання в якості футлярів для кабельної продукції;.
Переваги труб:
* корозійна стійкість до всіх типів грунтів;
* морозостійкість до -70 °C (при замерзанні рідини, труба не руйнується, а за рахунок
певних властивостей збільшується в діаметрі, а при відтаванні рідини повертається до
початкового стану)
* мають низьку теплопровідність, яка знижує теплові витрати, та зменшує утворення
конденсату на зовнішній поверхні труб.
* нечутливість до електрохімічних реакцій;
* стійкість до електрокорозії та до дії блукаючих струмів;
* висока стійкість до впливу біологічних організмів (бактерій, грибків)
* внутрішній шар не виділяє у воді шкідливих домішок.
* можливість з'єднання із трубопроводами з інших матеріалів;
* відносно гнучкі, що можуть зберігається та транспортуватися в скрученому виді;
ПЕ труби не виділяють токсичних речовин і не впливають на якість води. Сам матеріал
пластикових труб не містить шкідливих включень і тому абсолютно безпечний для
людини. Внутрішня поверхня труби не піддається явищу адгезії (нагромадженню гідрату
окису заліза та інших елементів, що наявні у питній воді).
Полівінілхлоридні (ПВХ).Труби з полівінілхлориду (ПВХ) почали застосовуватися в
системах водопостачання одними з перших. Такі труби використовуються в системах
холодного і гарячого водопостачання, у технологічних і каналізаційних системах.
Переваги труб ПВХ:
* більш тверді,та хімічно світлостійкі ніж ПЕ;
* стійкі до впливу кислотного середовища;
* мають низьку шорсткість, здатність до самоочистки, завдяки чому виключаються втрати
напору при терті;
* мають бездоганні гідравлічні властивості, не змінює смак і хімічні властивості рідини
що транспортується;
* не взаємодіють із грунтом та грунтовими водами при прокладанні;
* морозостійкість труб до -10°C;
* знижена горючість у порівнянні з іншими полімерами;
* відсутня властивість до розтріскування;
* високі санітарно-гігієнічні показники.
Серед недоліків труб із ПВХ слід зазначити:
* складність їх переробки (порівнюючи з виробництвом труб з поліетилену);
* горіння ПВХ труб відбувається з виділенням речовин що шкідливі для здоров’я людини
(хлор і діоксин);
* при зниженні температури ПВХ труби стають більш крихкими;
* надійність збірних з'єднань ПВХ труб поступається зварним з'єднанням труб з
поліетилену.
Полівінілхлоридні НПВХ (напірні полівінілхлоридні труби). Це один з видів ПВХ
труб, що застосовується у системах водопостачання. Труби напірні ПВХ мають
найширший спектр застосування, адже ці труби мають хімічну стійкість
непластифікованого полівінілхлориду.
Призначення й умови застосування:
* господарсько-питне й промислове водопостачання;
*стічна, промислова і зливна каналізація;
* трубопроводи для хімічних і нафтопереробних підприємств;
* ізоляція електричних кабелів при прокладці їх усередині бетонних конструкцій.
Непластифікований полівінілхлорид (НПВХ) – хімічно стійкий матеріал. У довгий перелік
речовин, які можна транспортувати по трубах із НПВХ, входять сірчана, соляна,
фосфорна, азотна та інші кислоти, ртуть, нафта, масла, жири, мила, пиво, вино, молоко і
т.д. Тому напірні трубопроводи із НПВХ знайшли широке застосування в харчовій,
хімічній та інших галузях, де вони з успіхом заміняють дорогу нержавіючу сталь.
Матеріал НПВХ не сприяє розмноженню бактерій і не впливає на органолептичні
властивості води (немає запаху, присмаку та відкладень), не виділяє органічних речовин,
відповідає вимогам до харчових та споживчих стандартів.
Труби із НПВХ є вогнетривкими, оскільки температура горіння НПВХ становить 388°С.
Недолік:
– збільшується крихкість при низьких температурах -15- 20°С.